Вибори у прифронтовій зоні: краще пізно, але безпечно

Проект постанови про призначення місцевих виборів в Авдіївці, Костянтинівці, Артемівську, Дзержинську, Щасті, Попасній та ще в сотні населених пунктів Донецької та Луганської областей вздовж лінії зіткнення був зареєстрований у Верховній Раді ще в середині січня. У цих населених пунктах голосування 25 жовтня 2015 року, коли місцеві вибори проходили на решті підконтрольної Києву території України, так і не відбулося. Тоді Центральна виборча комісія (ЦВК) скасувала проведення виборів на підставі подань Донецької і Луганської обласних військово-цивільних адміністрацій.

Автори законопроекту - загалом вісім депутатів від фракції "Опозиційний блок" та групи "Відродження" - вказують на те, що ані в рішеннях ЦВК, ані в попередній постанові парламенту про проведення місцевих виборів не прописані конкретні терміни поновлення виборчого процесу. Тому вони пропонують призначити голосування вже на 24 квітня 2016 року. У пояснювальній записці до документа автори заявляють, що парламент встановив "неконкретні й оціночні" умови проведення голосування. На їхню думку, ця ситуація порушує конституційні права на самоврядування громадян, які живуть у прифронтовій зоні.

Вибори під обстрілами?

Минулої осені, прохаючи ЦВК скасувати місцеві вибори у прифронтовій зоні, голови Донецької і Луганської обласних військово-цивільних адміністрацій Павло Жебрівський та Георгій Тука неодноразово підкреслювали небезпеку проведення голосування біля лінії зіткнення. Багато населених пунктів, перелічених у проекті постанови про призначення виборів, досі фігурують у щоденних зведеннях штабу АТО про обстріли позицій військових сепаратистами.

Утім, за словами мера Авдііївки Юрія Черкасова - члена Партії регіонів, обраного на цю посаду ще 2010 року, - ситуація в місті, що розташоване всього в кількох кілометрах від лінії зіткнення, цілком дозволяє провести голосування. "Люди повертаються в місто, відновлюється інфраструктура, запрацювали школи і дитячі садки. Щоб керувати всім цим, громадянам слід дати право обрати нову міськраду", - впевнений міський голова.

Слово за головами адміністрацій

А от заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера не поділяє впевненості місцевої влади. “Ніхто з ЦВК не візьме на себе відповідальності призначати вибори там, де досі лунають постріли. Це ж життя людей. Ми покладаємося у цьому питанні на думку керівників військово-цивільних адміністрацій. Якщо вони проти - з виборами доведеться почекати. Думаю, до цієї думки, вивчаючи проект постанови, дослухається і парламентський комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування”, - заявив він DW.

Георгій Тука, спілкуючись з кореспондентом DW, підтвердив, що й досі категорично проти проведення виборів в області. “Я не вірю бойовикам, не вірю цьому перемир'ю і тим більше не можу спрогнозувати, яка ситуація буде через три місяці”, - зазначив голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації.

Без шансів на ухвалення

Керівник київського Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко називає ініціативу опозиційних депутатів безперспективною. За його словами, ідея виборів на прифронтовій території не знайде підтримки в парламентської більшості, заклопотаної питаннями внесення змін до Конституції і особливого статусу непідконтрольних районів Донбасу. "Це чудово розуміють і в "Опозиційному блоці". Питання виборів вони використовують виключно в політичних цілях, щоб показати жителям Сходу, що вони єдині, хто переймається проблемами регіону. Реальні ж терміни голосування визначатиме, швидше за все, Банкова", - вважає політолог.